Нічка надворі, зірка срібниться,
Сяє у небі там місяць ясний.
Всі засинають, лиш серцю не спиться, –
Горнеться ніжно мій хлопчик малий.
Я притулю Тебе міцно до себе,
Щоб відчував усе моє тепло.
Сонечко рідне, і так мало треба,
Щоб ми усміхались, щоб Щастя було.
Світ цей безмежний, світ цей широкий...
У кожному дні — своя боротьба.
Як же я хочу в очах карооких
Побачити радість, де стежка Твоя.
Ти не хвилюйся, будь певен собою!
Божа Ласка додасть наснаги.
Мамине Серце постійно з Тобою...
Сьогодні і завтра, і геть назавжди.
Я обіймаю, – дощем ронять сльози.
І Ти спиш під боком, – долонька в руці.
Пальчики милі.. торкають волосся.
Боже, я вдячна за миті ось ці...
12.03.2019, 0:00 (с. Настасів Тернопільського р-ну)
#присвячуєтьсясину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2025
автор: Olivia Home