[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zaLmzGwT6z0
[/youtube]
Пташинка дивиться в вікно,
Невже, вона мене шукає?
Дивлюсь - нетронуте зерно,
Мене, немов, про щось питає.
Красиве пір"я, гострий зір,
На мене дивиться невпинно.
В її очах я бачу біль.
Чому сумуєш ти, пташино?
Тебе тривожить щось? - скажи.
Можливо, чимось захворіла?
Хворіють, звісно, і птахи,
А чи в житті щось загубила?
Не їсть, ні п"є, уся в тривозі,
Хіба, не можеш ти літать?
Ти ждеш моєї допомоги?
Мені не можеш розказать.
Майнула зграйка над вікном,
На мене глянула ще раз.
Знялась - і зникла за селом,
Узнати все, я втратила вже шанс.
Ще довго я дивилась вслід,
Невже, птахи, як ми, сумують?
Як в нас, у них чимало бід,
Що їхні душі теж турбують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2025
автор: Cнежана