Хочу обійняти
Поета як брата
Не можу.
Навіщо мені?
Стоїть в стороні
Цей вхожий.
Навмисно мовчить,
Хвилинку лиш мить
Уваги.
Невидимий нік,
Невидимий «Лик»
Ватаги.
Цікаво коли
Усі би змогли
Розкритись
Тоді – був би толк
І внутрішній зойк
Розквітне
Натхнення ураз
Проб`ється в сей час
Напевно
Мелодія слів
Звучатиме спів
Душевно.
квітень 2025
______________________________________
Віреле - це Строфа із шести рядків у французькій середньовічній поезії.
У ній третій і шостий рядки скорочені й римуються між собою.
Попарно римуються також перший і другий рядки, четвертий і п’ятий.
PS - Сам М. Вороний називав Віреле віршем "химерним, кучерявим".
Свідоцтво про публікацію: №0048272020250430
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина