[i]І:[/i]
Я майже на грані, Мої рвані рани,
Моє життя поле, засієне болем,
Моє життя пісня, оспівана злістю
Мої всі розмови, говорять про горе.
[i]Приспів:[/i]
Розмови без слів, у болі прожив,
Навіщо я пив, навіщо терпів,
Навіщо залишив ідею про спів,
Навічно я очі майже закрив.
[i]ІІ:[/i]
І знову встаю, і знову палю,
Чекаю на птаху щастя свою,
Коритись не в змозі, твоїй допомозі,
Чекаю на нові любовні розмови.
Приспів.
[i]ІІІ:[/i]
Та врешті на грані, на спочивальні,
Вже очі закриті та кожної миті,
Готові відкритись і пробудитись,
І знову ожити, і знов говорити.
[i]Приспів ІІ:[/i]
Розмови без слів, у болі прожив,
Я дійсно любив, я дійсно горів,
Отримав ілюзію правди віків,
А потім із кулею в серці прозрів.
[i]Етилен 6.04.2025[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2025
автор: Этилен