Будинок з піску і туману
Прокидатися рано не стану,
Ти наснилась сьогодні мені,
Я будинок з піску і туману,
Побудую тобі уві сні.
Там, на березі теплого моря,
Під мелодію хвиль золотих,
Ти не знатимеш смутку і горя,
Тільки радості щастя і сміх.
Чарівного туману полуда,
Заховає тебе від незгод,
Від холодних вітрів і застуди,
Від щоденних суєтних турбот.
На піщаній підлозі і стінах,
Ти тростинкою, геть без зусиль,
Малюватимеш дивні картини,
І стиратимеш помахом хвиль.
Там веселка буде замість стелі,
Замість вікон – прозора роса,
А крізь неї хмаринки веселі,
Танцюватимуть на небесах.
Там не буде ні гніву ні злості,
Тільки посмішки ніжна вуаль,
Запроси мене в сон свій у гості,
Щоб розвіяти тугу і печаль.
Запроси, заважати не стану,
Запроси, коли схочеш сама,
У будинок з піску і туману,
У якого адреси нема.
Цей будинок завжди біля тебе,
Хоч би де не знаходилась ти,
Просто очі заплющити треба,
І дорогу до нього знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2025
автор: Костянтин Вишневський