Не можу слів тих підібрати,
щоб біль Душі свій передати…
за сльози вдових матерів,
від горя втрачених синів…
Війна – жорстока в Україні,
і дні і ночі безпокійні…
Зіяють згарищем міста…
Птахам не вити там гізда.
Війну затіяли рашисти,
мерзотні покидьки фашисти.
Для них вбивати – насолода,
лише розважлива пригода.
Зростає в Душах біль, тривога…
Лише надіємось на Бога…
Всесильний Боже, захисти,
Прости, Помилуй і спаси…
30.04.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2025
автор: ВАЛЕНТИНАV