Із давнини, так кажуть люди,
що діти – зорі на землі.
Завжди повір’я вірним буде,
нам діти кровні й дорогі.
Та все ж таки, та мудра жінка,
котрій по перше - чоловік.
Жорстокіше немає вчинка,
щоб дітям краяти їх вік…
То є в бутті великий злочин,
дітей в Життя не відпускати,
страх залишитися самотнім,
дітьми воліє понукати…
Нехай затямить кожна жінка,
Що з нею поруч місяць є.
Дитя яскрава наша зірка,
та повне світло не дає…
30.04.25р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2025
автор: ВАЛЕНТИНАV