Які ж це золотії дні,
ця осінь у мені й природі –
життя немовби уві сні,
воно було і є в ціні,
летить лелекою, та й годі...
Приспів:
О, золотом своїм все зве з Любов’ю стрітись,
Забути зла слід віковий
І збудувати вік новий –
Душі теплом на цій Планеті всім зігрітись.
А нам, безкрилим на землі,
як маврам, що звершили справи,
але зверх справ є Дух велінь –
збороти зло і чорну тлінь
в серцях людей, біду-потраву...
Приспів:
О, золотом своїм все зве з Любов’ю стрітись,
Забути зла слід віковий
І збудувати вік новий –
Душі теплом на цій Планеті всім зігрітись.
Цю Світла Божу благодать
засіяти в днях безнадії.
Веселка Неба й зір воздасть –
хто совість й правду не продасть,
та віру у первинну мрію.
Приспів:
О, золотом своїм все зве з Любов’ю стрітись,
Забути зла слід віковий
І збудувати вік новий –
Душі теплом на цій Планеті всім зігрітись.
Які ж це золотії дні –
цей ніжний шелест..., утікають...
О, як же встигнути мені
у душах запалить вогні,
та й впасти на коліна, каюсь...
Приспів:
О, золотом своїм все зве з Любов’ю стрітись,
Забути зла слід віковий
І збудувати вік новий –
Душі теплом на цій Планеті всім зігрітись.
В’ячеслав Шикалович
26.11.2019р. – 30.04.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2025
автор: Променистий менестрель