Є люди послані нам з неба
Є люди— спокій для душі
Стають натхненням для поезій
І світлим сяйвом вдалині.
Є люди послані на миті,
аби відчути смак життя .
Насолодитись оксамитом,
І відійти у небуття.
Є люди — шви, що слід лишають
Тонкий помітний на душі .
І в миті смутку їх згадаєш
Із посмішкою на лиці.
Є люди — вчителі, пророки
А випадковостей нема
Котрі дають життя уроки
І часом спалюють до тла
Завжди довкола озирайся
Багатогранним є цей світ.
Людей ніколи не цурайся,
Бо в людях: світло, спогад, мить.
30.04.2025 р.
© Ігор Козак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2025
автор: Ігор Козак