Сонце сідає за обрій,
Згасли вечірні вогні,
Хтось запалює зорі,
Сон роздмухує сни...
Кажан у небі ширяє,
Вітерець колише гілля,
Квіти пелюстки закривають,
Сплять діброви й поля...
Світло місяця срібне,
Вітає сонна земля,
Здригнулась козуля тендітна,
Почувши звуки здаля...
Тече річка поволі,
Глибока чорна вода,
Плещеться риба довкола,
І з птахами співає душа...
Босоніж пройду по траві,
Упаду на сльози-росу
І погляну у небо без меж,
Добре, міцно засну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2025
автор: DarkLordV