По вінця

Забудуться  мрії.
Майбутнє  –  марево.
Стомлені  вії  шукають  ніч.
Ридають  світанки,  якими  маримо,
хтось  запевняє:  «Не  в  тому  річ».
Відлюдник  бажає  сили  Господньої,
просить  у  неба:  «Господи,  дай!»  –
надто  лякливими  стали  сьогодні  ми,
вино  пролилося  уже  через  край.
І  вина.
01.05.25р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2025
автор: Микола Соболь