Сакральні монологи (цикл)

Зінедін  ІДРІСОВ
(народився  в  2000  році  в  м.Судак.Закінчив  Кримський  інженерно-педагогічний  ун-тет  за  спеціальністю  -  журналістика.  В  2022  році  змушений  був  емігрувати  в  Європу)

БОГ  АНГЕЛАМ
Падіть  додолу  враз  перед  Адамом!
Він  кращий  з  вас  -  хто  в  черзі  стоїте!
Свої  гріхи  обдасть  він    фіміамом
й  моє  прощення  вимолить  святе.

Ви  всі  -  із  світла,  мій  Адам  із  глини.
Порочний  мій  Адам,  цнотливі  ви.
Схиліться  ангели  до  стоп  людини,
Схились,  Ібліс,  і  ти  перед  людьми.

АДАМ  БОГОВІ
З  моєї  глини  вийшла  вся  волога!
Мене  створив  Ти  -  і  хвала  Тобі.
Чи  можу  щось  просити  я  у  Бога,
коли  -  в  раю,  а  не  в  земній  юрбі?

Пошли  мені,  самотньому,  дружину  -
немає  милості  твоєї  меж  -
щоб  погляд  мій  в  її  обличчя  плинув,
і  я  відчув  її  прихильність  теж.

БОГ  АДАМОВІ
Смакуй,  Адаме!  Сад  тобі  у  владу.
Смакуй  чудові  наливні  плоди!
Будь  Божій  милості  безмежно  радий
і  мрію  в  сад  за  руку  поведи.

Інжир  смакуєш  -  пригощай  ним  Єву.
А  там  гранат  дозріє  і  хурма.
Та  обминай,  прошу,  одне  лиш  древо  -
шляху  до  нього  вам  обом  нема!

ЄВА  АДАМОВІ
Е  ні,  хурмою  я  по  горло  сита.
І  фініків  давно  пройшла  пора.
Дай  плід  такий,  щоб  міг  задовольнити
мене,  як  жінку  із  твого  ребра.

Ми  блудимо,  смакуючи,  у  раї.
Без  крил  я  тут  нудьгую  без  вини.
Чому  біжить  стежин  настирна  зграя,
куди  нам  Бог  обом  заборонив?

МУНКАР  НАКІРОВІ
Буди  його,  Накіре,  хай  зіпнеться
з  тим  багажем,  що  по  житті  проніс.
Йому  ніколи  сонце  не  всміхнеться,
і  він,  хвалько,  не  задере  вже  ніс.

Спитай  його.  Ти  вмієш  вижать  соки
так,  що  душа  назад  воліє  -  в  плоть.
Спитай  його  про  крайнього  Пророка,
релігію  і  хто  його  Господь.

БОГ  ІСРАФІЛОВІ
Ударив  гонг.  Під  звуки  таємничі
наладив  ти  до  мундштука  вуста.
Труби  у  ріг  -  і  раз,  і  два,  і  тричі  -
хай  знає  кожен:  Судний  день  настав!

Нехай  дитя  від  матері  втікає,
і  брат  хай  братом  буде  до  пори!
Всіх  праведників  поведем  до  раю:
подивляться  на  грішників  згори.

САТАНА  ЛЮДЯМ
Не  звинувачуйте  мене  з  цієї  миті!
В  собі  тримайте  гнів,  який  скував!
Як  ляльковод,  я  сіпав  вас  за  ниті,
та  хто  ж  мені  ті  ниті  подавав?

Собі  ви  ціну  склали  достеменну.
Палає  в  пеклі  полум'я  руде.
Нікого  я  не  кликав  до  геєни,
вказав  лиш  путь,  який  сюди  веде.
(переклад  з  російської)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2025
автор: Галина_Литовченко