Ось розмах, ось простір і свобода.
Тремтить щось річки життя тятива.
Що це не диво? -Знов перешкоди,
Не чути напутні власних слова...
Лиш духоти, вогню осередок...
Де ж катуванням і мукам межа?
Що це не диво? _ Добро під пресом.
Земля - і до неї щирість чужа...
Тож зійшлись у поєдинку кривавому
Дві слави, як не знайомих досель...
Скрестились - дві долі, дві держави.
Невже ще мало росії земель!
Ідуть, як сліпці ці орки на смерть...
За Звіра, що полюбляє ножі,
Ударити в спину... Це мільярдер.
Народ у муштрі,як раб чи слуга,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2025
автор: Маг Грінчук