Чтоья говорю тебе
оголённые ветки
больше чем то чего не знаю
или просто не вижу
хотя
непрестанно касаюсь
кистями рук
только они предназначены в теле для игры на щипково-струнных инструментах
для струнно-кистевого звучания гортанного гнева
И офортного перелива мыслей
От бархатно-красного
до совершенно белого и тихого шёпота
неосуществлённых цветов
исчезающих
когда их никто не видит
Как дерево что падает немо когда никто не вслушивается в голос его
падения
12.04.2025
(Перевод с украинского)
Щоья кажу тобі
оголене гілля
більше ніж чого не знаю
чи просто не бачу
хоча
беззупину торкаюся
пучками пальців
тими що лише вони у тілі призначені для гри на щипково-струнних інструментах
для пучково-струнного звучання гортанного гніву
І офортного переливу думок
Від оксамитово-червоного
до зовсім білого і тихого шепоту
нездійснених кольорів
тих що зникають
коли їх ніхто не бачить
Як дерево що падає нанімо тоді як ніхто не вслухається в голос його
падіння
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038806
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 30.04.2025
автор: Станислав Бельский