hic sunt dracones


у  світ  високорангових  самиць
нудних  мелодій  в  затишних  покуттях
свинцем  налитий  погляд  з  неба  ниць
ряди  флешбеків  з  вічних  шахівниць
цілують  ноги  тіні  зігануті
скавчать  боги,  палає  штучний  рай_
<
наступний  рівень_  ставка-  пам'ять_  грай
вже  розмотай  у  край  ту  кляту  душу
вагання  маятник  з  осі  зірвати  мусиш
допоки  мертве  сонце  мозок  сушить
і  оплески  лунають  чорних  зграй
і  вовком  виє  совісті  вівця_
<
вуста  гіркі  не  втішили  мерця
холодний  попіл  вітру  на  поталу
чий  сміх  розбив  дзеркальне  скло  порталу
з  молитви  в  гріх_  нещадна  пастка  ця
прозріння  сльози  чавлять  очі  впалі
чекає  лісосмуга  олівця

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2025
автор: Ки Ба 1