Мій Вавилон

[quote]Скільки  мов  ти  знаєш  –  стільки  разів  ти  людина.  Але  якщо  ти  не  знаєш  своєї,  ти  не  людина.[/quote][i]Йоганн  Вольфганг  фон  Ґете[/i]

Бути  чи  быть  –  ось  в  чому  питання,
відповідь  на  котре  «в  списке  ожиданья»
уже  30  років,  не  більше,  не  менше.
І  от  нарешті  на  рік  31-й
вирішується  дилема.
«Ура!»  усім  пропагаторам
і  славаукраїнізаторам!
Обговорюється  проблема
–  довгоочікувана  кульмінація(!)  –  
на  міжнародному  рівні!  
Бо  ж  Ватсон  краще,  ніж  Вася,
знає,  що  треба  Україні.
Хто  ж  усе  розгадає?  Пуаро?  Містер  Холмс?
«Уважаемые  знатоки,  внимание  –  вопрос»:
"Жизнь"  чи  життя?  "Независимая"  чи  незалежна?
Якщо  мова  не  має  значення,  то  чому  Вавилонська  вежа
досі  не  добудована?  

А  кому  ж  будувати?  
Всі  поїхали  «в  чехи»  на  хату  збирати,
кладучи  черепицю  на  kostely  і  domy.
Як  в  круїз,  раз  на  рік  приїжають  додому.

І  от  наша  Вежа  розпалась  на  цеглу,
Землю  ми  порозділяли  на  землі.
Тепер  біжимо  від  землі  до  землі,
бо  забрали  в  нас  нашу  ненаші  «свої»,
якщо  можна  назвати  своєю  країну,
мова  якої  для  нас  -  іноземна,
яка  для  нас  «не  имеет  значенья».
Може,  забрали  її  недаремно?

І  що  ж,  мені  "мама"  тепер  стане  "мамой"?
"Крим  наш"  стане  "Крымом  нашим"?
(Чому  ти  ті  ж  самі  літери  
в  голові  прочитав  інакше?
Це  ж  "единый  язык".
"Единый  народ"..  "Единая  личность"...  --

По  всьому  світу  філологи  
в  кожній  фонемі  бачать  розбіжність!

І  якщо  різниці  немає,
«на  каком  языке  говорят»,
то  чому  я  її  відчуваю
з  кожною  новою  мовою,
четвертою,  п’ятою,  сьомою?

Коли  вже  антракт
обірве  цю  п’єсу  без  сенсу,
самопоставлену  самоактором  –
це  я  той  актор.  Сам  граю  всі  ролі,
а  ролі  грають  мене
і  криками  тисячі  Мунків
мій  Вавилон  день  у  день
розмозаюють  різнословами
на  одні  й  ті  ж  самі
очевидно-неочевидні
бутичибытьні  
питання:

Якщо  «мама»  мені  стане  «мамой»,
«Крим  наш!»  стане  «Крымом  нашим!»
і  на  слово  "всегда"  перетворяться
усі  "вждицьки",  "завжди"  і  "завше",
чи  залишусь  тоді  я  людиною?
Буду  človek,  man  чи  uomo  –  
"или  ...  стану  я  человеком"?
Що  звучатиме  більш  знайомо?

[i]Словаччина,  2022  р[/i].

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2025
автор: Мона Вінчі