Чи не з того буває мені
Неприємно, огидно і тяжко,
Що повинен свої вихідні
Марнувати на пошуки пляшки?
Та біда не у тому, що є
У співця непомірне бажання
Заливати карання своє
І ковтати надію останню.
Чорний прапор - тавро шахрая,
Що виказує хижість пірата,
Тож біжить бригантина моя,
Розтинаючи навпіл екватор.
На штурвалі ще руки міцні
Зі слідами чи рому, чи к'янті,
Бо керманич нерідко п'янів
Від пляшкового флоту в серванті.
Сновигаючи десь по ріллі
Й відчуваючи долю бродяжки,
Всі поети, як ті кораблі,
Віднаходять труну, а не пляшку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2025
автор: Zorg