Ой не хилися під вітром , мій терновий цвіте,
Вітер літає де хоче, шукає у неба привіту
А зашелести мені в полі у тихої річки ніжно
Ласкою торкнися щоки цвітом своїм принагідно
Ой на терновім гіллі та ягоди чорні
Як сміятись десь ситим, краще вже бути голодним
Ой не воруши мені в серці торішнє як череп'я листя
Не хилися ні перед ким за долю , хай тобі сама вклониться
Ой піду я у сад вранішній стояти під зорі
А з зір сиплеться ласка все Божа
Піду ходить понад річкою
А в ріці скидається риба , неначе сторожа
Ой не сторожи не сторожи , як схочу то злечу
Хоч у високе небо пташиной- малечей
Не хилися під вітром мій терновий цвіте
Не плач за долею а плач за Богом, бо Він у молитві
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2025
автор: Христя Божева