-Шо, Їване, як здоров'є,
Курей твоїх поголов'є
Вже сє несе, чи лиш так
Бис не забув яйцє смак?
-Шо, Штефуню, ти сказати,
Гріх на то всьо нарікати
Бо сего то троха є,
Та глодже нутро моє́
Думка про пода́тки
Й всілякі вида́тки.
-Шо тє може там глодати
І шо в тебе можна брати,
Як нічо не маєш,
Чо переживаєш?!
-Та не в мені єднім справа
Під Сонцем таких орава,
Ну вот подивисє,
А потому злисє.
Платимо податок з гро́шей,
Які заробили,
За які ти ґарувов,
Витєгов си жили.
Далі платиш з тих гро́шей,
Як си щось купуєш,
На якесь там ПДВ
Вже кудась фундуєш.
І потому з тої речі,
Яков володієш,
Знов податок заплати,
Так грошима й сієш.
За землю, за хату,
За труби, за дроти,
За сеє, за тоє...
Та купа гризоти!
Ти купив то всьо за гроші
Й з них сплатив податки.
То виходит три рази́
Хлоп має вида́тки?!
-Ну ти, Йване, й закрутив,
Шо ми можем знати,
А не сплатиш, щей пеню
Можут ти впаяти.
На сім Світі, хоч-не-хоч,
Мус за всьо платити
Й, як той вуж на рондли,
Щодень сє крутити.
30.03.2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2025
автор: Олекса Терен