[youtube]https://youtu.be/1vCIgCNMBHk[/youtube]
Уже сім годин, двадцять п’ять днів
з часу, коли ти пішов.
Гуляю поночі я і сплю вдень
з часу, як любов забрав.
Відтепер я можу собі дозволити
зустрічатися будь з ким.
У ресторані модному вечеряти,
Але не можу
я розлучитись зі смутком своїм.
Бо краще нема,
Краще нема, ніж ти.
Я без тебе так сумую,
Наче птаха без пісень.
Хочу я знати помилку свою,
І сльози ллю я день-у-день.
Коли я обіймаю будь-кого, усі…
Нагадують тебе.
Пішла я в лікарню, а вони кажуть, кажуть мені:
«Розважся, дівчино, викинь думки всі сумні.»
Які дурні…
Бо краще нема,
Краще нема, ніж ти.
Навіть квіти, що садили,
Як пішов ти – усі засохли враз.
І хоч як важко і не солодко ми жили,
Я почала б з нуля ще раз.
Краще нема,
Краще нема, ніж ти.
Краще нема,
Краще нема, ніж ти.
Краще нема,
Краще нема, ніж ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2025
автор: Олександр Касьяненко