Я зникну без логіки і слів
Як останній пароль ,що більше не діє.
Повільно та тихо - під ребра добряче ріже
Мій біль лиш в тому що ́звиќ
Я більше не вірю, сьогодні не заплачу
Бо люди не крила .
Бо люди - шрами
Не гучно , кричатиму в останнє словом. -
без лиха і драми.
Бо люди в зоні емоцій зловживання
Як зламаний гвинт у хаосі меж
Для них тепер вектор у групі «виживання»
Та я поза зоною доступу,лиш в режимі мереж
Я у кросах - ти в ментальному світі на грані.
В обривках контексту - імпульси не дані
Поза зоною доступу : тепер Тариф « серце в режимі польоту»
Де у роумінгу на пряму з Богом у кожну суботу 🎶
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2025
автор: Марина Василюк