Наші менші друзі

Сидить  котик  у  вікні  
На  пташок  полює,
Наглуваті  горобці
На  гілках  танцюють.

Хвостом  меле,  не  мовчить
І  шерсть  стала  дибом,
-  Не  дістанеш  їх,  дурний  
Відпочивай  мирно.

Котик  вразив,  зрозумів
Підійшов  до  мене,
Щойно  він  замуркотів
Добрі  в  ньому  гени.

Всі  дарують  нам  добро
Наші  менші  друзі,
Проведе  своїм  хвостом
Зніме  всю  напругу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2025
автор: valentinaaaa