В розпуці дикій та жаркій…

Чекав  один  в  розпуці  дикій
В  розпуці  дикій  та  жаркій,
Де  між  вогню  ще  чути  крики  -
Бандур  відлуння  дзвін  важкий

Про  небеса!  -  що  в  дивний  тиші
Складають  хвилі  з  каяття  
Щоб  ще  потрапити  до  ніші,  
Де  вже  відсутні  відчуття…

Куди!?–  спитаються  [b]фірузи*[/b]  
Навіщо  ?–  збуриться    шпінель  -  
До  середовища,  де  [b]друзи*[/b]
Ще  риють  гностикам  тунель.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2025
автор: bloodredthorn