Чи хизувався би приймач,
Що, говорить, грає?
Він всього лише приймач,
В собі ніщо не має.
Він звичайно ж не живий,
Думати не може.
Та існує і живий,
Приймає, транслює.
Це людина, мов приймач,
Діє дещо схоже.
Та однак хизується,
Вище всіх здіймається,
Переплюнути усіх
Всяко намагається.
Як приймач без станції
Лише шум транслює,
Так людина без Христа,
Марно щось мудрує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2025
автор: ЯРО-СЛАВ