Оце пам’ять!

Кумові    Богдан    признався:
-Вирішив    я    не    петляти,
Про    свої    подружні    зради
Все    дружині    розказати.

Бо    вже    плутаюсь,    не    можу
Змінювать    свою    личину,
І    придумувати    треба
Кожен    раз    якусь    причину.

Як    банкір,    це    знає    кожен,
Я    немало    заробляю,
То    ж    частенько    молодичок
І    дівульок      забавляю.

Розповім    я    Галі    чесно:
-Сім    разів    бував    у    Нелі,
З    Ніною    чотири    ночі
Провів    в    Києві    в    готелі.

Своїй    жінці    я    на    свято
В    подарунок    приніс    шорти,
А    таємно    Зіну    й    Нату
Возив    часто    на    курорти.

Цього    літа    возив    Таню,
Валю,    Зою    і    Агату
По    куточках    історичних,
У    музеї    і    в    Карпати.

Дарував    своїм    коханкам
Персні,    ланцюжки,    кулони…
Та    найкраща    з    них    у    ліжку
Співробітниця    Ілона.

Кум    Петро    роззявив    рота,
Слухав,    вилупивши    очі:
-Куме,-    в    захваті    промовив,-
Ось    що    я    сказати      хочу:

Я      два    рази    в    гречку    вскочив:
Коньяки    пили    і  вина,
А    от    вбийте    -    не    згадаю,
Чи    в    Олени,    чи    в    Марини?

Мужня    й    сильна    ви    людина!
Що    я    маю    ще    додати?
Ну    в    вас    пам’ять!    Та    з    такою
В    СБУ    вам    працювати!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2025
автор: Катерина Собова