Війна забрала вже три роки

Щось  там  шепо́че  тобі́  дощ,
Придба́в  за  бе́зцінь  скри́пку  ві́тер,
Само́тніх  вже  три  ро́ки  площ
Без  спо́гадів  нема́  куди́  поді́ти  …

[i]І  на́віть  кіломе́три  б’ють  на  спо́лох,
І  на́віть  за́втра,  як  всьому́  кіне́ць,
Чуже́  все,  пропаде́ш  мов  мо́рок,
Коли́  ти  снів  її    мите́ць  [/i]

Дале́ко  десь  забу́ли  про  любо́в,
Дале́ко  десь  від  зрад  схили́лись  пле́чі,
Бага́то  рі́дних  і  чужи́х  око́в,
Диви́сь,  які  важли́ві  ре́чі  

Війна́  прихо́дить  в  ко́жен  до́тик  твій,
У  ко́жен  по́гляд,  у  струни́  тремті́ння,
У  світ  ввірва́вся  глу́му  буреві́й,
Як  обійня́ти  десь  знайти́  умі́ння  …

Промі́ння  захова́лося  між  хмар,
Зато́ри  теж  напо́внюють  неспо́кій,
Мені́  не  ста́чить  вже  чужо́го  чар,
Війна́  забра́ла  вже  три  ро́ки


[i]І  на́віть  кіломе́три  б’ють  на  спо́лох  
І  на́віть  за́втра  як  всьому́  кіне́ць
Чуже́  все,  пропаде́ш  мов  мо́рок
Коли́  ти  снів  її    мите́ць  [/i]

[i]Кавер[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2025
автор: Дружня рука