За безкрайньою долиною

За  безкрайньою  виноградною  долиною  було  щось  цікаве.

Підсвідомість?  Рай?  Пекло?  

Що  так  цікавило  його?

Він  стояв  біля  пірсу  міського  озера  та  роздумував  про  одну  людину,  до  якої  не  хотів  прив'язуватись.

Можливо  це  була  справедливість,  принаймі  її  він  шукав,  істина,  правда,  душевний  спокій?  Усе  що  потрібно  -  там,  за  безкрайньою  виноградною  долиною.

Але  вранці  він  прокидався  і  все  починалось  з  початку.  Наче  фільм  про  бабака  чи  ефект      метелика  з  Ештоном  Катчером  у  головній  ролі.  

 Її  перших  50  поцілунків  -  змусили  його  думати,  але  не  мали  б.  Все  мало  йти  по  задуму  Господньому.  Все  мало  йти  так,  як  він  хотів.  
     
А  вона?  

А  вона  хотіла,  щоб  він  був  щасливим.  

Когнітивний  диссонанс?  Люди  не  можуть  бути  щасливими!  Ісус  не  був!  Хоча  хотів,  щоб  вони  були,  але  ж  сам  не  був.  Чого  вчив?  Бути  чи  не  бути?  

А  вони  були  ...  тут  і  зараз  ...  і  вже  не  мить  а  ціла  вічність.  

-  Сумую  за  тобою!  Завжди!  Навіть  коли  ти  поряд!  Я  вже  сумую!  Бо  знаю,  що  вічність  -  це  ...  


SK  10.04.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2025
автор: Олена Мосійчук