Коханню - всі віки в покорі,
ВОНО - дарує сенс життя,
Яскраві ночі, дні і зорі,
Емоції душі - просторі,
Та - Є прикрасою буття.
Як, у взаємному, - "літаєш",
Його, мов воду чисту, - "п'єш",
Як, в нерозділенім, - страждаєш,
До тебе, - зайве, як - сприймаєш, -
Себе самого - пізнаєш.
То - не можливо подолати
Жаги одвічної людей:
В коханні бути і - кохати,
Своїм коханням - зігрівати,
І - жаром серця із грудей.
Коли: в кохання - потрапляє,-
Як в нім щасливою стає, -
Обличчя справжнє - відкриває,
Себе людина - виявляє,
Якою, і - насправді Є.
Допоки – людям існувати
І - світу кращих почуттів,
Кохання – буде панувати,
Щасливі миті дарувати
У різних їх літах життів.
Коханню - всі віки в покорі,
ВОНО - дарує сенс життя,
Яскраві ночі, дні і зорі,
Емоції душі - просторі,
Та - Є прикрасою буття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2025
автор: Алла Демчишина