Осіння мить кохання

Був  ясний  день  осінньої  погоди  –  
З  небес  лунали  піснями  журавлі;
Поміж  яскравих  барв  соснової  природи
Лежали  ми  з  тобою  на  землі.
Блукали  хмари  небесними  стежками,
Сосни  верхів’я  тихо  вітер  колихав,
Проміння  сонця  загубилось  поміж  нами,
Я  кожне  слово,  що  казала  ти,  вдихав.
Так  було  важко  –  непомітно  в  світ  дивитись,
В  якому  поруч  ти,  в  якому  чиста  мить.
І  я  не  зміг,  не  зміг  тоді  спинитись  -
Саме  з  тих  пір  в  середині  щемить.

А.  Курочка
10.10.2022  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Андрій К