[i]Читай, мов уперше...
[/i]
Писати б тобі надокучливі, зранені п'єси,
Як прадіди наші... між мерзлої сиво-землі,
Де чули окопи сльозиві, безпам'ятні леза,
Умиті словами на синьому біль-полотні.
Та ти не читаєш,.. аби не почути німого,..
Аби не кричати у розпалі всіх полюсів!..
У снах тільки МИ і більше немає нікого,
Тільки безвілля загуслих в тіні голосів...
Листи іще йдуть до твоєї хиткої печалі.
Мене вже немає на цій нетривалій зорі...
Писав би ті п'єси, що очі твої б не читали...
Тепер безтілесно... рятую твої береги...
04.03.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2025
автор: Сара Ґоллард