Брунька

Ти  розквітнеш,  неодмінно  розквітнеш,
Зачаруєш  погляди,  кинуті  повз.
Ти  наллєшся  красою  по  вінця,  
Ароматом  свободи  наповнишся.
Знов.

Пригадай,  як  минулої  вЕсни
Тебе  пестив  вітерець.  
Це  ж  було!
Пригадай,  як  пелюстки  воскресли,
Потім  саван  зняли.  
Перед  сном.

Відпочила  за  зиму?  прокинься!
Розквітай,  неодмінно  цвіти.
А  якою  ти  будеш  завтра?  
Різнобарвною?  білою?  
Чи...
Брунька.  Ти.
                                                     12.03.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2025
автор: Ірина Вірна