В саду надвечір стає тихо
І вишенька пелюстки ронить,
Не чути бджілки-трудівниці,
Сідає сонечко за обрій.
Гул тільки чути монотонний
У надвечірній тиші тій,
Всюди вітрець його розносить,
Співають дружно так...( хрущі).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський