Так близько була на витягнутій руці.
Білет на столі та між нами
простягається вздовж дорога.
На відстані та не у моїй руці.
В глобальній міграції з іншими.
Простягаєш ти їй свої долоні.
Весняно на вулиці та не мені.
Це буває, коли грози в душі.
Невидимий зв'язок, який від небес,
тягне нас із тобою.
Коли почався і скільки буде вести.
А поки ти тонеш в структурі
зваблюючої текстури.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2025
автор: Meridiana