ПЕРЛИНА В ЖИТТЄВІМ САДУ
( коханому )
Свої́ плоди збираєш у саду,
Який назвали ще колись життєвим,
Впорядкував ти все в нім до ладу́,
І саме через це ти є щасливим.
Жарт-птиця прилітала у твій сад,
І перли щастя сипала у ньому,
Так падали вони, мов зорепад,
За це подякуй Господу Святому.
Душею кожну з цих перлин торкав,
Та поміж них знайшов найяскравішу,
Її, напевно, все життя шукав,
Вона і стала серцю наймиліша.
Перлину цю у серце ти забрав,
Її оберігаєш, мов зіницю,
Ти їй себе з любов’ю вдарував,
Ввійшов в кохання з нею, як в світлицю.
Разом із нею, наче у раю́,
Для неї й небо ладен прихилити,
Обом не страшно навіть на краю́,
Дове́лось стільки ра́зом пережити.
Життєвий сад перлину вдарував,
Вона з тобою щастям пломеніє,
Її наза́вжди серцем покохав,
Й вона тебе у серденьку леліє.
07.03.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР