Котик із зеленими очима,
З шерсткою, як спілий апельсин,
Виліз на вербу, немов хлопчина,
Усміх шле всім, наче мамі син.
Котик свіжі котики побачив
На гілках весняної пори!
І від того серце його скаче,
Наче м’яч, який упав згори.
Сонце йому спинку зігріває
Променями, а вербі – гілки.
Кіт співати пісню починає –
Слухають хмарини і бруньки.
І під співи ці верба танцює,
Хмарка в’ється, що з води зросла.
Бачить це весна, їм аплодує.
Тішиться, що радість принесла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)