Із глузду їде світ! Це трапилось не раптом –
у напрямі такім ми рухались давно…
«Мірило правоти», сліпий, бездушний атом,
при ницості душі – нас приведе на дно!
На дно мільйонів літ, в епоху динозаврів,
летить планета вся з подачі дикунів…
З котушок їде світ! Що нас чатує завтра?
Лишилось зачекать сто, двісті, триста днів?.
А може то дарма? Чи треба ще чекати,
як ницість напролом гарує до мети?.
І сили нам усім не варто об’єднати?
І рушити вперед – іти, іти! А ти?!
25.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2025
автор: Олександр Мачула