ПРИСВЯТА В РІЧНИЦЮ СМЕРТІ БРАТА

Я  думаю  про  тебе  ,  милий  брате!
Увижаєшся  мені  ти  у  юрбі.
Бачу  серед  перехожих  вдесяте...
Розбите  серце  плаче  в  смутку,  журбі.

Дивлюсь  в  твої  очі  неба  голубі
Ти  усміхаєшся  мені  з  висоти.
Біля  хати    цвіте  наш  сад  у  журбі
Цілую  твої  сліди,  куди  ходив  ти.

По  -  божій  волі  злетів  у  небеса
Залишив  отчу  хату,  рідних  ,  друзів.
І  згоріла  ,так  рано  твоя  cвіча...
В  смутку  ,  тузі  цвіте  калина  в  лузі.

А  я  не  набулась,  брате  з  тобою,-  
Доля  у  чужий  край  мене  повела.
Чорний  ворон  приніс  звістку  зимою
І  ,  що  у  наш  дім  чорна  біда  прийшла.

Не  наговорилась,  брате  з  тобою,-  
А  скільки  у  тебе,ще    планів  було..
Руки  садили  сад,  квіти  весною
І  любив,  щоб  біля  хати,  все  цвіло.

Плаче  небо  весни  і  сніжить  дощем
Замовкли  уста,  ти  склав  свої  крила.
У  моїй  душі  невимовний  біль  ,щем
У  квітах  новий  дім  -      твоя  могила.

Замовк  навік  твій  телефон  ,  мій  брате!...
Більше  твого  голосу  не  почую.
Ніхто  не  відкриє  двері  до  хати,  -  
Де  застане  мене  ніч,  там  ночую.

Де  б  не  була  я  думаю  про  тебе
Молюсь  за  твій  упокій  і  за  батьків  .
Прошу  наснись,  прийди  у  мій  сон  з  неба...
Явись  сонечком  весни  між  Яворів.

Легких  хмаринок  тобі,  любий    брате!
Скоро  побачимоь  у  інших  світах.
Без  тебе  сумує    -  батьківська  хата
Співає  скорботні  ,  сумні  пісні  птах.







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: Чайківчанка