О, куди веде, ота дорога?...
Отих соколиків, що йдуть у бій.
Дорого коштує перемога
День у день міліє козачий́ стрій.
Йдуть у самісіньке пекло війни ,
Там, де горить земля від вражих ракет.
Взяли в руки зброю дочки, сини...
Вітер будує дім - сніговий намет.
А не всі повернуться із війни,
Не всіх дочекається мати сина .
Не всім всміхнеться сонечко весни
Від зриву мін стелиться хмара димна.
Літає чорний ворон та кряче,
Над козаком, що від кулі упав ниць .
В крові стікає серце юначе...
Обпалені крила у птах горілиць.
2----------
ПРОШУ БОЖЕ, ЗУПИНИ ВІЙНУ!
Боже, молюсь до тебе " Отче наш",
І, як батька прошу тебе , благаю.
Омий рани землі з небесних чаш
Хай зійде сонце миру в ріднім краю!..
Прожени орду з рідної землі!
Промінням сонечка очі осліпи!
Хай не спалюють колос на ріллі!...
Зціли цілющим дощем поля , степи.
Дай, бути господарями землі
У своєму краю, у своїй хаті.
Орати, сіять зерно на ріллі...
Збирати урожай у благодаті.
Помилуй, нас Господи захисти!...
Дай українцям свободу ,та волі!
Ти - цар серед царів ,все можеш -ти,
Дай хліба до хліба, кращої долі.
О, прошу Боже, зупини війну!...
Хай синів сива мати зустрічає!...
Дай Україні - сонячну весну!
Хай співають пташки ,сад розквітає!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: Чайківчанка