Ранок подаруй мені
й прохолоду ночі,
як на небі гаснуть
зірочок вогні,
як любов’ю зоряться
твої карі очі.
Подаруй ці сполохи
одному мені.
Ополудні сонце
спекоту пролило.
Подаруй вина мені,
й прохолоду, мила,
подаруй ще посмішку,
поцілунок з губ…
Порятуй, красунечко, —
як тобі я люб.
Подаруй ще вечір,
присмерк ппередночі
та цілуй вже гаряче,
як того я хочу.
Бо самітньо дуже
солов’ю в цей час,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103261
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.11.2008
автор: Максименко Л.