я обіймав тебе як дружину

ти  знаєш  жахливо  було  тебе  втратить  
я  наче  крила  свої  обривав
я  наче  стрибав  з  хмарочоса  у  хмари
але  вже      назад  я  до  них  не  злітав

об  сірий  асфальт  я  бився  душею  
та  очі  твої  не  давали  заснути
я  гнав  усі  думки  які  всі  про  тебе  
але  я  не  зміг  та  досі  сумую

я  серце  рукою  тримав,  щоб  залишить  
воно  так  до  тебе  скрізь  груди  рвалось
а  очі  мої  журбою  напились
та  погляд  важкий  не  бачить  квіток


я  правда  про  тебе  лише  тільки  мріяв
от  тільки  це  більше  вже  не  слова
мене  запалила  доля  як  іскру
та  я  догораю  без  тебе  до  тла  

я  майже  спалахував  наче  як  зірка
я  був  поряд  вже  у  самих  зірок
я  обіймав  тебе  як  дружину
я  так  не  хотів  рівняти  пісок

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2025
автор: Андрій Листопад