Пісня, згенерована мною за допомогою ШІ, на цей вірш
https://www.youtube.com/watch?v=UaK1lwwSpiQ
З доріг кривавих, порохом побитих,
Додому їде воїн на щиті.
Калина, опустивши довгі віти,
Його віншує в рідній стороні.
Остання путь, сльозою оповита.
Живий ланцюг, що губиться вдалі.
— Як ма́тері це горе пережити
І далі йти по зраненій землі?
— Як втішити її розбите серце
І де знайти лексеми чарівні?
Розбиті мрії на колючі скельця,
Немає більше сенсу у житті.
З доріг кривавих, порохом побитих,
Додому їде воїн на щиті.
А думи неньки, сумом оповиті,
Летять у дні щасливі й молоді.
Згадалися літа, колись казкові.
Від знань вручала синові ключі.
Співаючи тихенько колискову,
Молилася за нього уночі.
Роки птахами швидко пролетіли,
Зникаючи у мареві імли.
На згадку залишивши їй світлини
І спогади німої давнини.
—А зараз що? — А зараз чорні круки
Літають диким роєм навкруги.
Нестерпний біль від вічної розлуки,
Від розпачу, цинічної війни.
З доріг воєнних воїн повертає
У рідний край на вічне рандеву.
Схиляючись, завдячую без краю
За мирний сон. За те, що я живу.
02. 02 2025 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2025
автор: laura1