Відлітають, так рано журавлі
Сини, що захищають нас у бою.
Вони пролили кров на землі
За Україну, Батьківщину свою.
Змарніла голубка стара мати
На колінах сина стрічає.
Відкрила навстіж двері до хати
Плаче ,колискову співає.
Посивіли від дощу небеса
В труні лежить козак молодий.
Високий стрункий ,як в клена краса
Лежить у труні, немов живий.
Зчорніла голубка стара мати
На колінах сина стрічає.
Відкрила навстіж двері до хати
Плаче ,колискову співає.
Прошу панове, зупиніть війну!
Хай кров не стікає з ран сина.
Хай голуб миру принесе весну!
З війни стрічає мати сина.
Був у мами син єдиний один
Ридає опухли від сліз очі.
Схилилась ,як тополя між калин
Голосить за ним до півночі.
В останню путь проводжає сина
Згасло для неї сонце на землі.
Дме в очі вітер, і хуртовина...
Сумну пісню співають солов'ї.
А вража куля серце пробила
Душа злетіла у інший світ.
А з мертвих квітів зросла могила
Сину,який цвів як маків цвіт.
-----------2---------
ЛЕТИ МОЯ ЛАСТІВКО ЛЕТИ!
О лети моя ластівко,лети!
Від зимового сну розбуди світи.
Хай Зупинить війну в Україні!
І витре з очей сльозу сиротині.
О ,Лети моя ластівко, лети!..
Понад моря, гори, луги, та ліси.
Віднайди лік для матінки землі,
Зціли глибокі шрами тіла душі.
О лети моя ластівко, лети!
Донеси адресату мої листи .
Хай світ почує страждання землі
Як горять стиглі колоски на ріллі.
О лети моя ластівко , лети!
Там ,де спалені вогнем життя - мости..
Тут літає чорний ворон кряче
А кат з грудей витяг серце юначе.
О лети моя ластівко , лети!
Там за селом ростуть дубові хрести.
Знівечені, скалічені долі,
Тут на могилі майорить стяг волі.
О лети моя ластівко, лети!
Де мати мліє , тужить від самоти.
У світ широкий до того краю
Туди, де божі ангели літають.
О лети моя ластівко, лети!
На іншу планету зоряні світи.
Бий крильми у вікно у тривогу...
Розкажи про війну Святому Богу.
О лети моя ластівко , лети!
І відірвись від землі від суєти.
Хай не лякають вітри і грози
Знайди поміж хмар сонце у морози.
О лети моя ластівко,лети!
Де цвіте сад весни біленькі хати.
Там живе моя уся родина
У смутку цвіте червона калина.
О лети моя ластівко, лети!
Там убивають українців кати.
Везуть на щиті матері сина
У крові залита вся Україна.
О лети моя ластівко , лети!
Де святі могили зупинися ти .
Там ,де росте старий дуб крислатий
Там за синочком плаче стара мати.
О лети моя ластівко, лети!
Голубку сиву до себе обійми.
І розвесели душу сиротині
Хай зійде сонце миру калині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2025
автор: Чайківчанка