Живу я так як всі жили
Як Господь каже з вишини
Не жадна я і не вбивала
Ні в кого камінь не кидала
Не вкрала я ні в кого нитки
Нікому не зробила збитку
Ніби не мала ворогів
А де набралася гріхів
Коли їх вспіла наробити
Не так багато вже прожито
Ще віку тільки половина
А я їх стільки наробила
Що тягнуть тягарем додолу
За шию руки за подоли
Не маю від гріхів спасіння
Гріхи то бісове насіння
Де не посієш там і родить
Вони за мною так і ходять
А самий тяжкий в мене гріх
Те що любила ще троїх
Крім того кому присягала
Кому я з дуру сдово дала
І може я вас розсмішу
Але мабуть ще раз згрішу
І не судіть мене ви строго
Бо ще до вашого порогу
Тайком тихенько підбереться
Той гріх який любов'ю зветься
Селецька Галина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2025
автор: Asju