ПОДАРУЮ ТОБІ

Любов,  як  аромат  півоній
Солодке  вино  у  бокалі.
Богиня  струн  ніжних  симфоній
Чарує,  як  Діва    у  вуалі.

Я  подарую  тобі  любов  ,
Квіти  натхнення,  щастя,  і  краси.
Вона  лік  душі  -    сердець  покров
Є  ніжна    пісня  на  всі  голоси.

Подарую  ніжність  і  ласку,
Зійду  я  зіркою  у  твоїх  снах.
Намалюю  тобі  я  казку...
Обійму  лебединно  у  піснях...

Візьму  тебе  мила  на  руки
Понесу,  де  навесні    цвіте  сад...
Заграють  милозвучно  звуки
Подарує  мить  щастя  зорепад.

Подарую  світлі  почуття
Голубу  блакить    -    безкрає  небо.  
На  серці  напишу  твоє  ім'я  
Встелю  троянди  до  ніг  для  тебе.

ТИ  МОЯ  ПІСНЯ  СПІВАЄ  ЯРОСЛАВ  ГУДИМА
ТИ  -    МОЯ  ПІСНЯ  
Я  люблю  тебе,  як  сонце  день,  
Як  ясен  місяць  -  ніч  циганку.
Ти  -  моя  муза  -  із  пісень
подих  повітря      -  на  світанку.

Ти  -  ніжна  пісня  -  квітка  раю
Закохані  у  тебе  ясени  .
Ти  -  музика  із  небокраю,
Блаженнії    малюєш  сни  .  

Грає  скрипка  у  моїх  руках...
Я  ноти  підберу    для  вальсу.
Як  море  звуки  розлива  ...
Я  подарую    квітку  айстру.

Співаю  тобі    пісню    цю  -  
І  увесь  світ  до  ніг    нахиляю...
Тебе  я  лебідку  обійму
І  Скажу    :  "  Як  тебе  я  кохаю""

За  Листопадом  знов  зима,-
Стоять  дерева  в  позолоті.
 Айстри  нагадають    -  Зорепад  ....
Рай  літа  -  у  магічній  ноті.

---------------
ПО  СТЕЖЦІ  ЛІТА  ЙДУ  ДО  ТЕБЕ

Зацвіла  цвітом  черемшина  
Пахне  ,  так  п'янко  медовий  нектар.
Біленьку  фату  вдягла    калина
Вклонилась  до  зоряних  стожар.

Ми  ,  як  два  голуби  з  тобою,  
Що  воркуюють  у  парі  в  гаю.
У  мріях  злітають  під  горою...
Стрічають  першу  зірку  в  маю.

Вітер  розпустив  вербі  коси
В  смарагдові  очі  заглядає.
Ніч  розсипає  в  трави  роси
Там  ,де  лебідь  лебідку  чекає.

По  стежці  літа  йду  до  тебе...
Там  ,  де  все  ,  як  в  казці  мов  у  раю.
Лечу  мов  закоханий  лебідь,
щоб  сказати  :"що  тебе  я  люблю".

Несу  тобі  ромашки  білі
У  них  краса  ,як  струна  дзвенить.
Щоб  згадала  у  заметілі
Наше  літо,  і  цю  блаженну  мить.
----------------

----------------------
ТИ  ПРИХОДИШ  У  СНИ

Вже  жовте  листя  опадає  в  саду
А  дерева  похили  додолу  віти.
Я  знаю,  що  більше  туди  не  прийду
Сплило  за  водою  у  даль  наше  літо.

А  там  ,  де  вчора  цвіла  цвітом  вишня
Там  у  споришах  сад  -    отави  вколіно.
Ти  приходиш  у  сни  спогад  колишній,
Як  цвіт  весна  -  гарна  смаглява  дівчина.

Висока,  струнка  ,  чорні  -  чорні    брови...
На  біленькім  личку  ямочки  на  щоці.
Цвіла  немов  ружа  цвітом  медовим
Мов    біла  лебідка  на  воді,  на  ріці.

Холодно...метуть  білі  сніги  Зима...
Бачу  я  твій  образ  наче  у  тумані...
Ми  розійшлись  ...розцвітає  квіт  весна  
Нагадує  про  тебе  на  зорі  ранній.

Ходжу  один,  як  лебідь  одинокий
Ти  вийшла  давно  заміж  у  тебе  сім'я.
Біжить  стрімко  вода,  як  роки  в    потоки...
Ти  снишся...  І  приходиш  у  сни  ,  як  зоря.

Знаєш  ,не  можу  тебе  я  забути  ,-  
Ще  й  досі  тебе  я  люблю  ,і  кохаю.
За  моїм  вікном  зима  місяць  лютий...
Я  тебе  по  забутих  стежках  шукаю.


М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2025
автор: Чайківчанка