Наснилася весна мені у горах,
І я, мов королева, серед квітів,
Мені всміхалися зеленими очима віти,
І річка води вдаль несла у долах.
Красиву сукню розвіває легіт,
Проміння сонця розгортає пелюстки,
Весна, немов художник з пензлем,
Малює зелено дерева і стежки.
І дихає земля новим життям,
Заходить в серденько весни мелодія,
Звучанням теплим душу наповня,
Й звучить її зворушлива рапсодія.
Чому наснилась, весно, ти сьогодні?
Щоби в зимі зігріть мене теплом
Приємних спогадів про перші поцілунки,
Коли ти, весно, нам всміхалася обом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2025
автор: М_А_Л_Ь_В_А