І яке право ти маєш,
Скажи, Московіє,
Світу оману нести,
Україні – вогонь?
Все в нас, до чого діткнешся,
Чорніє, мертвіє –
Ти ж бо не хліб і сіль, смерть
Випускаєш з долонь.
Може, забула, що ми –
Незалежна держава,
Що у нас мова своя
І історія теж?
Хіть угамуй!
Ти не маєш ніякого права
Ставити нам в нашій дружбі
Із іншими меж.
Мирні ми люди,
Так здавна уже повелося.
Любимо працю,
Не носимо в планах нашесть.
Та як захочеш нас взяти в вузду,
Не дамося.
Захистимо ми і правду,
І волю, і честь!
Жар свій хижацький гаси!
Край наш встояти зможе!
Бог нам і кожен, хто світло несе,
Допоможе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)