Мене так вабив яблуневий цвіт,
Його вбирала ніжно щохвилини
І стільки промайнуло милих літ
Я повертаюсь стиха до години.
В якій була гармонія краси
Де все раділо і душа, і тіло,
Хотілось повернутися туди,
У ті роки де серце не хворіло.
Та я надію бережу в собі
І з нею засинаю й прокидаюсь,
Ці миті відображую в журбі,
Немовби книгу, як життя листаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик