Моя печаль залишиться зі мною,
Про неї я нікому не скажу.
Все, що минуло - заросте травою,
Дощі розмиють спогадів межу .
А там, за гаєм, вже весна буяє,
Я навіть чую, як вона шумить.
Про це ніхто у мене не спитає,
Чим я живу, і що мені болить.
Таке життя... коли пройдеш пів світу,
Чи варто озиратися назад?
Минулі дні, немов пориви вітру,
Осиплять цвіт у мій вишневий сад..
Весняний шум покотиться луною
І схилиться вербою до води.
... Минає все, і заростуть травою
Мої сліди... і будь чиї сліди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2024
автор: majra