ЗІРКОВА КАРА
І Знов... ті пси завили дико!
В єднанні псячому харчять
ЩЕНЯЧИЙ рід свій захищають.
ЗА ГРАБЛІ - ЛАДНІ НАС ПОРВАТЬ
ВОНИ..БО СПРАВЖНІ УКРАЇНЦІ
А МИ - ТО ГОЇ..
БАЙСТРЮКИ
ВВЕРХАХ УСЮД -
ЛИШЕ ЧУЖИНЦІ
І ПСИ, а Ми для них
- Кістки!
Так...Діти твої, Україно,
Слов'янські, Славнії Сини-
То їхня жатва
Саваофу.
Жерці його - вогонь війни!
Жертовники палають,
Світло, Родів..Чужинських,
-на крові
Горить..
Мов серце материнське.
Живі.. серця.. іще живі!
Кривава проща!
Ще й у цирку регоче дурень
Керівний.
В європу він
Розпащив
хвіртку.
Та з неї тхне
Смердючий гній!
У політичному двобої
Ревуть скаженнії щюрі
Та Світовий продажній рінг
Вже й сам палає у вогні.
В його кривавій, чорній ватрі
Оті щури і пси згорять
Мільони років їх потому
Матусі будуть проклинать
Хоча ще й нині кров вирує
І наче її не спинить,
Та Сила Правди Все Рахує!
Їй кожна крапля - кари мить!
За Древнім, Світовім законом
Що ти посієш - ті й жнива
Чумацьким шляхом поспішають
Вже ті , в кого страху нема!
Ан.бук- Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2024
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)