«Я лиш чека́ю, щоб ви зно́ву написа́ли,
як дощ змива́є сум з німи́х облич»,
А я його в доло́ні обійма́ю,
Ти там все змив, а це мені пози́ч …
Я вже й забув, як я слова́ми обійма́ю,
Я вже й забув, мене куди́сь покли́ч,
Туди де вітер у вірша́х зітха́є,
І гу́биться серед чужи́х облич …
Я вже й забув про ці шале́ні кра́пки,
Про коми, що наспра́вді у кінці́,
І про кінці́, які лише поча́тки,
Які ж то чари у людські́й руці́ …
А може дочека́юся у про́зі,
Немає може щастя у вірші́,
Там десь сиді́тиму з тобою на поро́зі
Трима́тиму тебе́ всю на руці́ …
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2024
автор: Дружня рука